5 карпатських хребтів для наступної мандрівки

23 жовтень 2019

В цьому матеріалі ми зібрали п’ять хребтів Українських Карпат, які на нашу думку варто відвідати кожному любителю піших походів горами. Від найбільш відвідуваної Чорногори, Свидовця, який ми можемо втратити, легендарних Мармаросів до коротенької Пішконі та яскравої Боржави.

Чорногора

Класика українського гірського туризму. Кожен українець ще з дитинства знає про найвищу точку України — гору Говерла (2061 м), розташовану на Чорногірському хребті. Для кількаденних походів її вдало доповнюють такі відомі вершини Чорногори як Піп Іван Чорногірський (2022 м), Петрос (2020 м), та менш відомі Менчул (1998 м), Пожижевська (1822 м), Гутин Томнатик (2016 м) та інші.

По Чорногірському хребту проходить межа Івано-Франківської та Закарпатської областей. Територія Чорногори входить до складу Карпатського біосферного заповідника. Оскільки Чорногірський масив є навищим в українських Карпатах, тут часто дмуть сильні вітри, погода міняється швидко. Взимку та в міжсезоння маршрути хребтом є складними та часто небезпечними для непідготовлених туристів.

В східній частині Чорногори на вершині гори Піп Іван розташована обсерваторія “Білий Слон“, в якій розміщується пункт рятувальної служби. На західному кінці (на “перемичці” між Говерлою і Петросом) розташований гірський притулок Карпатського Біосферного Заповідника. По всій протяжності хребта туристичні стоянки для проживання в наметах облаштовані обабіч основного гірського пасма біля озер, в улоговинах.

Найпопулярніші туристичні маршрути на вершини Чорногори починаються з населених пунктів Кваси, Лазещина, Дземброня, Явірник. Також популярним і відносно простим є сходження на Говерлу з турбази “Заросляк”.

Для походів по Чорногірському хребту, на Піп Іван, Говерлу та Петрос, може стати в нагоді хороша туристична карта Чорногори з промаркованими стежками, колибами, джерелами питної води та місцями можливої ночівлі.

Свидовець

Якщо ви вже побували на чорногірському Петросі, то в хорошу погоду однозначно могли бачити в західному напрямку Свидовець — гірський хребет, який має вигляд опуклої на північ дуги та відомий такими своїми вершинами як Близниця Велика (1881 м), Близниця (1872 м), Догяска (1761 м), Великий Котел (1770 м), Ворожеска (1731 м) та іншими, меншими за висотою.

Свидовець є менш популярним за Чорногору чи Мармароси і шанс помандрувати наодинці тут трохи вищий. Хіба що окрім району популярного курорту Драгобрат, де кількість туристів значно більша через близькість цивілізації.

Свидовецький хребет може сподобатися як мандрівникам-початківцям, так і досвідченим туристам. З боку Драгобрату підйом на нього досить легкий, так само як і триваліший, але плавний підйом зі сторони Рахова. Гарні краєвиди з хребта можна отримати майже в будь-яку пору року. В хорошу погоду з хребта добре видно Петрос на сході та масив Горгани на заході. Крім того на Свидовці окремої уваги заслуговують чарівні високогірні озера: Ворожеска, Догяска, Трояска.

В зимову пору Свидовець може бути небезпечним через велику кількість лавинонебезпечних схилів, стрімкі спуски та ускладненість незапланованих сходів з маршруту. Новачкам не рекомендується планувати самостійні мандрівки в зимовий період без належної підготовки та відповідного спорядження.

Сходження на Свидовецький хребет можна починати з різних пунктів: з Рахова, с. Білин, с. Кваси, с. Ясиня та с. Чорна Тиса зі східної сторони (населені пункти вздовж залізниці) та з с. Усть-Чорна та с. Красна з західної сторони (доїзд  складніший), а також з півночі через с. Бистриця через гору Братківська і перевал Околе.

Для мандрівки цим карпатським хребтом знадобиться відповідна туристична карта Свидовця.

Пішконя

Пішконя — невеликий хребет на території Національного природного парку “Синевир”. Складається з кількох вершин, найвищою серед яких є гора Негровець (1707 м). Підніжжя і нижня частина схилів гори вкриті лісами, вище — полонини, місцями є кам’яні осипища, а північні та південні схили стрімкі.

Пішконя знаходиться в межах Міжгірського району Закарпатської області, на північний схід від с. Негровець і на схід від села Синевир, з околиць яких і бере початок найзручніший і туристичний маршрут по цьому хребту. Варіантів підйому на хребет є декілька, тому найкращий вибирати слід виходячи зі зручності доїзду до стартової точки та вашого часу.

Пішконю вирізняють відносна простота сходження, гарні краєвиди та можливість “пробігтися” горами всього за два-три дні. Також маршрут можна легко скомбінувати з відвідуванням озера Синевир.

Хребет Пішконя можна знайти на туристичній карті НПП Синевир та карті “Західні Горгани“.

Мармароси

Мармароси — гірський масив у Східних Карпатах. Більша частина цього гірського пасма лежить на території наших сусідів — Румунії. У межах України розташовані його північні та північно-західні околиці, зокрема Чивчинські гори і так звані Рахівські гори (Гуцульські Альпи).

Найбільш цікавим для туристів, що планують відвідати українську частину Мармароського масиву є хребет, по якому проходить українсько-румунський кордон. На ньому розташовані гори Піп Іван Мармароський (1936 м), Неніска Мала (1820 м), Стіг (1653 м), Чивчин (1769 м), Лостун (1654 м), Палениця (1750 м), Гнатася (1769 м).

Оскільки Мармароси пролягають по кордону України та Румунії, без дозволу прикордонної служби на маршрут виходити не можна. Втім отримання такого дозволу вимагає лише мінімальних зусиль. Для цього необхідно відправити відповідну заявку з план-маршрутом руху та список учасників походу до Мукачівського прикордонного загону.

Мармароси чарівні в усі пори року. Навесні тут можна застати масове цвітіння крокусів (травень). В червні тут цвіте рододендрон (внесено до Червоної книги), і власне червень вважають оптимальним місяцем для походів Мармаросами для новачків.

Популярним в цій частині Карпат є маршрут “від Попа до Попа”, який пролягає від Попа Івана Мармароського до Попа Івана Чорногірського. Хоч він і тривалий (для непоспішного проходження варто мати вільний тиждень часу), але вартий того. Починати маршрут в Мармароси з боку Рахова найкраще від с. Ділове. Тут же і розташована прикордонна застава, в якій слід забрати вашу перепустку в прикордонний район.

Для походів “Гуцульськими Альпами” знадобиться карта Мармаросів, а для походів в холодну пору року обов’язковим буде GPS-навігатор із завантаженою хорошою туристичною картою Карпат. Не зайвим буде хороший досвід, адже Мармароси взимку не для новачків та протягом більшої частини зимового сезону потребують використання спорядження для альпінізму .

Боржава

Боржава — гірський масив на Полонинському хребті в Українських Карпатах у межах Закарпатської області. Довжина масиву близько 50 км, Боржава є найдовшою полониною Закарпаття. Найвідоміші вершини хребта: Великий Верх (1598 м), Плай (1350 м), Томнатик (1344 м), Гемба Велика (1494 м) і Гемба Мала (1430 м), Кук (1361 м), Багно (1318 м), Стій (1681 м) та інші. На південних схилах хребта бере свій початок річка Боржава, що впадає в Тису. В околицях Боржави розташований водоспад Шипіт — популярний туристичний об’єкт.

Найзручніше виходити на Боржаву з м. Воловець, куди легко дістатися залізницею. Також добре починати маршрути з Пилипця та Міжгір’я. Влітку на хребті можуть бути проблеми з водою, а взимку — лавинонебезпечні схили. Втім для новачків Боржава — чудовий варіант відпочинку. Після виходу на хребет підйоми плавні, а краєвиди — незабутні.

Карта Боржави з нанесеними пішохідними маршрутами буде дуже помічною при плануванні мандрівки.

 

Фото Юрія Репала.